Установка лічильника тепла – нюанси, про які треба знати

Економічна ситуація в нашій країні в цілому, і в столиці Києві зокрема, характеризується безперервним зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги, за якими не встигають ніякі зарплати.

Субсидії, на які посилаються чиновники, доступні далеко не всім.

Прагнучи вийти зі складної ситуації, багато міських жителів України починають здійснювати власні програми енергоефективності, метою яких є зниження витрат на оплату послуг ЖКГ. В першу чергу піднімається питання установки в багатоквартирних будинках теплолічильників.

У даній статті ми не тільки дамо поради, на чому і як можна заощадити, але і більш детально зупинимося на питанні і нюансах обліку тепла в багатоквартирному будинку.

Основні шляхи економії на опаленні.

В українських містах переважає забудова ще радянського періоду, для якої коефіцієнт корисної дії централізованої системи опалення багатоквартирних будинків коливається близько 50%. Втрати теплової енергії починаються ще на етапі нагріву теплоносія, тривають на відрізку транспортування до споживача, і завершуються неефективною системою теплового розподілу та енергозбереження безпосередньо в будівлі. При цьому в умовах відсутності приладів обліку тепла, розрахунки за всі тепловтрати лягають виключно на кінцевого споживача, тобто власника квартири.

Усереднені показники ефективності теплопостачання багатоквартирних будинків, в залежності від побудови системи опалення, складають:

• зовнішні (залежні) системи централізованого опалення (від районної котельні, ТЕЦ) – ККД близько 50%;
• автономні внутрішньобудинкові системи централізованого опалення (дахові, блочно-модульні котельні та ін.) – ККД близько 85%;
• розподілена децентралізована (поквартирна) система з індивідуальними настінними газовими або електричними котлами – ККД до 93%.

Як видно, в найменш ефективною, але, на жаль, найпоширенішою зовнішньої централізованої системи опалення, що залишилася у спадок з радянських часів, структура тепловтрат має наступний вигляд:

10% – втрати на етапі нагріву теплоносія;
15% – втрати при його транспортуванні;
8% – втрати на регулювання (розведення) теплоносія;
10% – втрати на неефективне теплове споживання;
до 57% – цільове (корисне) використання теплової енергії.

Інженерні теплотехнічні розрахунки і практика виконання заходів з енергозбереження дають наступні цифри реально досяжною економії тепла, і відповідно, грошей за його оплату:

1. шляхом утеплення фасадів вдасться заощадити 40 – 60%;
2. установка індивідуального (поквартирного) опалення – до 50% економії;
3. установкою лічильника теплової енергії з програмованим або погодно-коректованим терморегулювання – від 30 до 45% економії;
4. заміною вікон на теплозберігаючі склопакети зберігають 15 – 20%;
5. утеплення даху дозволяє зменшити тепловтрати на 15 – 20%;
6. установка лічильника теплової енергії без регулятора дозволяє заощадити 5 – 7%;
7. капітальний ремонт підвалу – до 5 – 7% економії.

Як і наскільки допомагає економити теплосчетчик

Наявні на ринку прилади обліку тепла, в зв’язку з особливостями проектування житлових будівель в радянський період, а також з причини своєї щодо високої вартості, застосовуються, як правило, в якості лічильника теплової енергії для багатоквартирних будинків (з установкою в будинкових теплопунктах).

Принцип роботи сучасного теплового лічильника включає:

1. Знімаємо інформації з трьох приладів (датчиків):
• витрата теплоносія (G) з витратоміра на трубопроводі системи опалення;
• температура теплоносія T1 в трубопроводі, що подає системи опалення;
• температуру теплоносія Т2 в зворотному трубопроводі системи опалення.

2. Визначаємо в обчислювачі витрати теплової енергії (Q) на обігрів будинку за формулою Q = G * (T1 – T2) * C, де С – теплоємність теплоносія в Гкал/год.

При цьому виникають деякі нюанси:

А) Вмонтовуючи домовий теплолічильник, товариство співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) або інше об’єднання громадян покладає на себе обов’язок регулярно знімати його свідчення і щомісяця передавати їх в теплопостачальне підприємство. Якщо ж в приладі є функція роздрукування щомісячних звітів про спожитої теплової енергії, це стане великим полегшенням для організації споживачів.

Б) Лічильники тепла, в залежності від їх параметрів, повинні періодично через 3-4 роки, зніматися і проходити повірку на точність вимірювань в метрологічну лабораторію. Прилади, встановлені самими жителями, швидше за все, доведеться перевіряти і ремонтувати за їх же кошти. Тому при придбанні тепло-вимірювального приладу в його паспортних даних слід звертати увагу на необхідну періодичність повірок. Бажано, щоб вона була якомога більше, і щоб виробник лічильника теплової енергії знаходився в Україні.

В) Виявляється, реально опалюються НЕ квадратні метри площі квартири, а метри кубічні її обсягу. Таким чином, в квартирах з високими стелями, т.зв. «Сталінках», реальні витрати на опалення, певні по лічильнику, будуть дещо вищі, ніж в «хрущовках».

У будь-якому випадку, який би лічильник тепла не встановлювався, він сам по собі, без проведення відповідних енергозберігаючих заходів, теплову енергію не економить. Хоча і тут є нюанс. Практика показує, що нарахування за опалення на будинок, виконані нормативно – розрахунковим методом, як правило, завищені на 5 – 7% від реального рівня його теплового споживання. Ось на такий ефект економії в 5 – 7% і можна розраховувати тільки самим фактом установки навіть самого простого будинкового лічильника теплової енергії.

Усунення теплового перекосу

Як тільки в будинку встановлений тепловий лічильник, відразу з’являється спокуса економити на опаленні в періоди відлиги шляхом регулювання подачі теплоносія частковим перекриттям заслінки. Але в житлофонді радянської споруди такий фінт безболісно виконати не вдасться. Тому що це призведе до теплового перекосу та незадовільного функціонування гідравлічного елеватора будинкового теплопункту. Так називається перемичка між підводити і відводити тепловими магістралями, яка забезпечує часткове підмішування відводить носія до його подачі.

Причиною теплового перекосу є мала швидкість потоку теплоносія в опалювальних радіаторах ( «батареях»). Результатом цього явища буде поява двох проблем:

• нерівномірний розподіл тепла – жарко в квартирах на верхніх поверхах будівлі (аж до відкривання кватирок) і холодно на нижніх;
• неможливість економії на опаленні, адже мешканці нижніх, погано опалюваних квартир стануть опиратися цьому.

Виправити тепловий перекіс можливо шляхом монтажу циркуляційного насоса на підходящу магістраль в домовому теплопункті. В такому випадку, циркуляційний насос:

• підвищить швидкість потоку теплоносія в батареях опалення;
• збільшить ефективність роботи гідроелеватора (обсяг підмішуваного охолодженого теплоносія з «обороти»).

В результаті температура в прямій магістралі знизиться, а в відводної – підвищиться. Розподіл теплової енергії між поверхами і квартирами в масштабі всього будинку вирівняється. На верхніх поверхах буде прохолодніше, і їх мешканці змушені будуть закрити кватирки. Ефект від цього виявиться помітним – до 10 – 15% економії тепла. Що відразу ж буде зафіксовано теплолічильником, оскільки в відводить магістралі носій стане помітно тепліше, а температурна різниця між прямою і зворотною тепломагістралей – менше.

Як регулювати теплову подачу в будівлі?

Після того, як встановлено теплолічильник і теплова енергія циркуляційним насосом буде рівномірно розподілена по дому, з’являється можливість економії на опаленні шляхом регулювання його подачі. Але на практиці виникає один істотний і важко вирішуваною питання. Хто конкретно буде постійно бігати до вентиля засувки, щоб збільшувати / зменшувати подачу теплоносія в залежності від значення температури повітря на вулиці?

Радикальне і ефективне рішення цієї проблеми на технічному рівні вже існує.

Перший варіант – установка лічильника теплової енергії з погодинно програмованої (на тиждень) подачею тепла, з її коректурою за довгостроковим прогнозом погоди (який останнім часом демонструє прийнятну точність).

Другий варіант – установка лічильника з автоматичним регулюванням теплового навантаження і погодної компенсацією. У такій системі є додатковий зовнішній електричний термометр, що вимірює поточну температуру навколишнього повітря.

Його свідчення в режимі реального часу вводяться в розрахункові алгоритми тепло-обчислювача, який, в свою чергу, автоматично віддає команди на відкривання і закривання регулюючого електроклапана, що забезпечує оптимальну подачу тепла для опалення.

Післямова.
Приймаючи рішення про придбання будинкового лічильника тепла, треба пам’ятати, що скупий платить двічі. Щоб не переплачувати в майбутньому, жителям будинку треба відповідально підійти до вибору лічильника теплової енергії, а також закласти можливість модернізації системи енергозбереження будинку в подальшому.

  • (044) 364-29-70
  • (044) 383-42-24
  • order@e-in.com.ua

08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Чайки, вул. Антонова 8-А